Оптимізація джерел фінансування технічного переозброєння вугледобувних підприємств

Мішвелідзе К.О.
Донецький національний технічний університет


Источник: Доповідь на науковій конференції студентів і молодих вчених на кафедрі економіки та маркетингу.- Донецьк, ДонНТУ - 2009.


Основні виробничі фонди в процесі експлуатації зазнають фізичного зносу і втрачають свої експлуатаційні якості. У зв'язку з цим ремонт основних засобів є необхідною умовою виробничого процесу. Від своєчасності та якості ремонту залежить ефективність використання основних виробничих засобів на підприємстві. Своєчасний ремонт основних виробничих фондів запобігає передчасному їхньому зносу та вибуттю, продовжує строк служби, підвищує виробничу потужність та скорочує потребу в нових капітальних вкладеннях. Витрати на всі види ремонтів визначаються вугледобувними підприємствами самостійно, виходячи з технічного рівня, фізичного зносу основних виробничих засобів та забезпечення ремонтних робіт матеріально-технічними ресурсами. Економічна доцільність капітального ремонту основних виробничих засобів визначається порівнюванням витрат на капітальний ремонт об'єкта з вартістю аналогічного нового устаткування. Якщо вартість капітального ремонту цього об'єкта перевищує вартість аналогічного нового устаткування, то такий ремонт робити недоцільно.

Фінансування капітального ремонту на підприємстві здійснюється згідно з планом капітального ремонту. План складають на підставі кошторисно-фінансових розрахунків щодо ремонту окремих об'єктів з урахуванням чинних норм, цін, тарифів. Затверджує план керівник підприємства. До складу витрат на капітальний ремонт включають: проектно-кошторисні витрати; оплату ремонтних робіт; вартість придбання нових деталей, вузлів, агрегатів; вартість заміни зношених конструкцій і деталей у будівлях і спорудах. Порядок фінансування капітального ремонту залежить від способу його проведення. У разі здійснення капітального ремонту машин, устаткування, транспортних засобів підрядним способом на основі договорів розрахунки провадяться за актами приймання повністю відремонтованих вузлів, агрегатів тощо.

Контроль за здійсненням капітального ремонту, оформленням кошторисно-технічної документації, економним витрачанням грошових коштів здійснює керівник підприємства. На нашу думку управління фінансуванням необоротних активів шахти “Зоря” повинно відбуватися наступним чином. Фінансування відновлення операційних необоротних активів повинно складатися з трьох варіантів:


1.Весь обсяг відновлення даних активів фінансується за рахунок власних коштів.
2.Змішане фінансування відновлення операційних необоротних активів (власний і довгостроковий позиковий капітал).
3.Відновлення активів за рахунок фінансового кредиту (фінансовий лізинг).Вибір даного варіанта здійснюється фінансово-економічною службою шахти та представниками капітального будівництва технічної одиниці «шахта «Зоря» державного підприємства «Сніжнеантрацит».

з урахуванням наступних чинників:


-достатність власних ресурсів для забезпечення економічного розвитку підприємства в майбутньому періоді;
-досягнення співвідношення використання власного і позикового капіталу, що визначає рівень фінансової стійкості підприємства;
-доступність довгострокового фінансового кредиту для підприємства.

Одним з найважливіших завдань у процесі фінансування відновлення окремих видів операційних необоротних активів є вибір альтернативного варіанта, тобто придбання даних активів у власність або їх оренда. Орендні або лізингові операції можуть здійснюватися у формі оперативної фінансової, зворотної й іншої форм лізингу (оренди) необоротних активів.

Обґрунтування переваги лізингу (оренди) для використання в господарській діяльності шахти “Зоря”:


1.Збільшення обсягу і диверсифікованість господарської діяльності підприємства без істотного розширення обсягу фінансування його необоротних активів;
2.Економія фінансових ресурсів на початковому етапі використання орендованих основних засобів;
3.Зниження потреби в активах, у розрахунку на одиницю реалізованої продукції, тому що орендовані види основних засобів перебувають на балансі орендодавця;
4.Звільнення орендаря від тривалого використання капіталу в незавершеному будівництві при самостійному формуванні основних засобів (фінансування наукових розробок, будівельно-монтажних робіт, освоєння нового виробництва);
5.Зниження фінансових ризиків, пов'язаних з моральним старінням і необхідністю відновлення основних засобів;
6.Найпростіша процедура одержання й оформлення в порівнянні з одержанням і оформленням довгострокового кредиту.

При прийнятті управлінських рішень про придбання або оренду певних видів основних засобів головним критерієм повинен стати порівняння сумарних потоків платежів при різних формах фінансування відновлення майна. Результати розробленої політики управління необоротними активами було рекомендовано відображати в зведеному плановому документі - балансі потреби у відновленні і фінансуванні необоротних активів.

Література

  1. О.В. Грищенко «Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства»